Парфуми та склад INCI — що ховається за словом «Parfum» на етикетці?

Ви відкриваєте улюблені парфуми, перевертаєте коробку й шукаєте склад. У списку INCI ви бачите одне загадкове слово: Parfum (або Fragrance у номенклатурі INCI, що використовується в США). Виглядає невинно — але за цим одним терміном може ховатися понад 200 різних хімічних речовин, від ефірних олій до синтетичних альдегідів і мускусів. У цій статті ми пояснюємо, як насправді читати склад парфумів і на що звертати увагу.

Parfum — юридична парасолька для ароматичної композиції

Згідно з Регламентом (ЄС) № 1223/2009 щодо косметичної продукції, виробники не зобов’язані розкривати повний склад ароматичної композиції. Термін «Parfum» функціонує як збірне позначення всієї ароматичної суміші. Це виняток із загального принципу прозорості складу INCI — він обґрунтовується захистом комерційної таємниці парфумерів.

На практиці це означає, що один запис «Parfum» може охоплювати:

• Розчинники — найчастіше alkohol denat. (денатурований етанол) як носій.
• Ароматичні речовини — натуральні ізоляти (наприклад, ліналоол із лаванди) та синтетичні молекули (наприклад, Iso E Super, Ambroxan).
• Стабілізатори та фіксатори — фталати (наприклад, DEP — диетилфталат), що застосовуються як фіксатори аромату.
• Барвники — що надають колір парфумерній рідині.

Дослідження, проведене International Fragrance Association (IFRA) у 2021 році, показало, що середня ароматична композиція містить від 50 до 300 окремих компонентів. Споживач же бачить лише одне слово.

26 алергенів із Додатку III — обов’язок декларування в ЄС

Європейський Союз запровадив частковий виняток із принципу «Parfum як парасолька». Згідно з Додатком III Регламенту 1223/2009, 26 ароматичних речовин із доведеним алергенним потенціалом мають бути зазначені на етикетці за назвою, якщо їхня концентрація перевищує:

• 0,001% (10 ppm) у незмивних продуктах (leave-on) — парфуми, креми, бальзами.
• 0,01% (100 ppm) у змивних продуктах (rinse-off) — шампуні, гелі для душу.

До найпоширеніших ароматичних алергенів належать: Linalool, Limonene, Citronellol, Geraniol, Coumarin, Eugenol, Citral, Benzyl Alcohol, Cinnamal та Hydroxycitronellal. Повний перелік із 26 речовин також охоплює Alpha-Isomethyl Ionone, Amyl Cinnamal, Benzyl Benzoate, Benzyl Cinnamate, Benzyl Salicylate, Butylphenyl Methylpropional (Lilial — заборонений у ЄС із березня 2022 року!), Cinnamyl Alcohol, Farnesol, Hexyl Cinnamal, Isoeugenol, Methyl 2-Octynoate та Evernia Prunastri Extract (дубовий мох).

Варто зауважити, що Науковий комітет з безпеки споживачів (SCCS) ще у 2012 році рекомендував розширити перелік до понад 80 алергенів — але законодавство ЄС не встигло за наукою.

EDP, EDT, EDC — що означають скорочення на флаконі?

Концентрація ароматичної композиції у спиртовому розчині — це основа класифікації парфумів. Вища концентрація означає інтенсивніший і стійкіший аромат — але також більший контакт шкіри з потенційними алергенами.

Практичний висновок: якщо ваша шкіра реагує на ароматичні компоненти, нижча концентрація (EDC, Eau Fraîche) зменшує дозу контакту — хоча й не усуває ризику алергії.

Стандарти IFRA — невидимий вартовий безпеки

International Fragrance Association (IFRA) регулярно публікує стандарти, що обмежують концентрації окремих ароматичних речовин залежно від категорії продукту. Чинна 51-ша поправка (2022) охоплює понад 180 речовин із кількісними обмеженнями або заборонами.

IFRA поділяє продукти на 11 категорій впливу — від продуктів, які наносять на губи (категорія 1 — найсуворіші ліміти), до засобів для чищення (категорія 11 — найм’якіші). Парфуми, що наносяться на шкіру, належать до категорії 4, що означає помірно жорсткі ліміти.

Чи є стандарти IFRA юридично обов’язковими? Формально ні — це галузеве саморегулювання. Але на практиці їх дотримується більшість авторитетних виробників, оскільки недотримання стандартів IFRA може призвести до виключення з ланцюгів постачання (дистриб’ютори вимагають сертифікат відповідності IFRA).

Синтетичні мускуси — прихований інгредієнт більшості парфумів

Мускуси (musk) — це ароматична основа майже кожних парфумів, що відповідає за «теплоту», стійкість і відчуття чистоти. Натуральний мускус тваринного походження майже повністю замінили синтетиками. Три основні групи:

• Нітромускуси (наприклад, Musk Ketone, Musk Xylene) — заборонені або обмежені в ЄС через фототоксичність і біоакумуляцію.
• Поліциклічні мускуси (наприклад, Galaxolide/HHCB, Tonalide/AHTN) — найпоширеніші у застосуванні, але їхня присутність у водному середовищі та грудному молоці викликає занепокоєння.
• Макроциклічні мускуси (наприклад, Habanolide, Exaltolide) — найбезпечніші та біорозкладні, але дорожчі у виробництві.

Як свідомо читати склад парфумів?

Практичні поради для споживача:

1. Шукайте алергени з Додатку III — якщо у списку INCI ви бачите Linalool, Limonene, Coumarin тощо, виробник виконав обов’язок декларування. Чим більше зазначених алергенів, тим складніша композиція.
2. Перевіряйте позицію «Parfum» у списку INCI — інгредієнти перелічуються в порядку спадання концентрації. «Parfum» високо у списку = висока концентрація ароматичної композиції.
3. Звертайте увагу на сертифікати — відповідність IFRA, екологічні сертифікати (COSMOS, Ecocert) накладають додаткові обмеження на дозволені інгредієнти.
4. Користуйтеся інструментами аналізу складу — пошукова система PurScore дозволяє перевірити профіль безпеки окремих ароматичних компонентів.

Пам’ятайте: відсутність декларації алергенів не означає їхньої відсутності — це може означати лише те, що їхня концентрація нижча за поріг декларування. Більше про інтерпретацію списків INCI ви знайдете в нашому путівнику по складах INCI.