Чи кокосова олія забиває пори? Комедогенність косметичних інгредієнтів

Що таке комедогенність і звідки походить шкала?

Комедогенність — це здатність певної речовини спричиняти появу чорних крапок (комедонів) через закупорювання вивідних проток волосяних фолікулів. Це поняття популяризували дослідження Клігмана й Квона 70-х і 80-х років XX століття, у яких речовини тестували на шкірі кролячих вух — моделі, що сьогодні вважається погано відповідною до людської шкіри. Шкала комедогенності (0–5) досі широко цитується в інтернеті, проте її наукова цінність щодо готових косметичних продуктів обмежена.

Це важливе зауваження: комедогенність окремого інгредієнта не визначає комедогенності всього косметичного засобу. Концентрація речовини у формулі, носії, емульгатори та інші інгредієнти мають не менше значення. Та все ж знання про потенційно комедогенні інгредієнти допомагає приймати свідомі рішення під час покупок — особливо людям з акне. Перегляньте енциклопедію інгредієнтів PurScore, щоб перевірити кожен компонент свого косметичного засобу.

Кокосова олія — властивості та склад жирних кислот

Кокосова олія (INCI: Cocos Nucifera Oil) добувається з м'якоті кокосового горіха. Її вирізняє винятково високий вміст насичених жирних кислот:

• Лауринова кислота (C12) — близько 45–50% складу; має антибактеріальні властивості, але є головною причиною високої комедогенності кокосової олії.
• Міристинова кислота (C14) — близько 15–20%; також комедогенна.
• Каприлова (C8) і капринова (C10) кислоти — разом близько 15%; менші молекули, менш комедогенні.

За шкалою Клігмана кокосова олія отримує оцінку 4/5, що ставить її серед найсильніше комедогенних олій, які застосовуються в косметиці. Для порівняння: олія жожоба (технічно віск) має оцінку 2/5, а олія шипшини — 1/5.

Чи справді кокосова олія забиває пори в кожного?

Відповідь така: не в кожного, але в частини людей — так. Ключові чинники такі:

• Тип шкіри — люди з жирною, комбінованою та проблемною шкірою значно більше схильні до комедонів, спричинених кокосовою олією. Суха шкіра рідше реагує появою чорних крапок.
• Місце застосування — на тіло, руки чи волосся (як засіб для кінчиків) кокосова олія значно безпечніша, ніж на обличчя, де сальні залози активніші.
• Спосіб нанесення — товста плівка олії, нанесена на обличчя, блокує вивідні протоки пор значно ефективніше, ніж легкий шар, втертий як олія для зняття макіяжу (oil cleansing), яка змивається.
• Індивідуальна мікробіота шкіри — лауринова кислота гальмує ріст бактерій Cutibacterium acnes (раніше Propionibacterium acnes), що є корисним, але водночас порушує рівновагу мікробіому, що може посилювати запальні процеси в деяких людей.

Що кажуть клінічні дослідження?

Наявні клінічні дослідження за участю людей (а не кролячих вух) дають більш неоднозначну картину. Частина робіт підтверджує, що кокосова олія, яку застосовують як емолент, може посилювати утворення чорних крапок у людей з акне, інші ж вказують, що змивана формула (cleansing oil) може бути відносно безпечною. Брак великих рандомізованих досліджень робить однозначні висновки складними для формулювання.

Безпеку косметики на ринку ЄС регулює Регламент (ЄС) № 1223/2009. Він не містить переліку інгредієнтів, заборонених через комедогенність — кокосова олія є дозволеним інгредієнтом без обмежень. Відповідальність за безпеку продукту лежить на виробникові, який зобов'язаний провести оцінку безпеки (Safety Assessment) перед виведенням косметичного засобу на ринок.

Для кого кокосова олія безпечна, а для кого ризикована?

Кокосова олія загалом безпечна для:

• сухої та нормальної шкіри обличчя
• шкіри тіла (зволоження, захист)
• волосся та шкіри голови (маска, захист від втрати білка)
• губ (бальзами для губ)

Натомість уникати її або застосовувати обережно слід людям з:

• жирною та комбінованою шкірою
• звичайними вуграми (Acne vulgaris)
• схильністю до утворення чорних крапок (DPOW — dilated pore of Winer)
• розацеа (тут ризик менший, але індивідуальні реакції різні)

Варто переглядати склад продуктів у категорії олії для обличчя на PurScore.pl і перевіряти, чи не є кокосова олія інгредієнтом № 1–5 (вищі позиції = вища концентрація).

Альтернативи кокосовій олії в догляді за проблемною шкірою

Якщо ви шукаєте олію з низьким комедогенним потенціалом, варто розглянути:

• Олія шипшини (Rosa Canina Fruit Oil) — комедогенність 1/5, багата на лінолеву кислоту (омега-6) і каротиноїди (провітамін A).
• Конопляна олія (Cannabis Sativa Seed Oil) — комедогенність 0/5, ідеальне співвідношення омега-6 до омега-3.
• Олія з насіння маракуї (Passiflora Incarnata Seed Oil) — комедогенність 1/5.
• Олія жожоба (Simmondsia Chinensis Seed Oil) — технічно рідкий віск, комедогенність 2/5, добра переносимість жирною шкірою.
• Сквалан (Squalane) — комедогенність 0–1/5, дуже легка текстура, чудовий для проблемної шкіри.

Аналіз складу кожної з цих олій доступний у нашій базі інгредієнтів.

Підсумок

Кокосова олія має високий комедогенний потенціал (4/5 за шкалою Клігмана), що означає, що вона може забивати пори й посилювати акне в людей з жирною або проблемною шкірою. Для сухої шкіри, тіла та волосся вона значно безпечніша. Остаточна відповідь така: це залежить від вашого типу шкіри та способу застосування. Перш ніж купувати продукт із кокосовою олією, перевірте її позицію у списку інгредієнтів.

Стаття має інформаційний характер. Якщо у вас є сумніви щодо акне чи реакції шкіри на косметику, проконсультуйтеся з дерматологом.

Перевірте інгредієнти свого косметичного засобу →